Я схожу с ума - Віктор Павлік

Я бегу, бегу с ума, ты любил, не догнала В свои траблы падала, любовь била, добила Я бегу, бегу с ума, ты любил, не догнала В свои траблы падала, любовь била, добила Пускай они все меня лучше Пускай мне уже станет лучше Проблем, точка, нет — их куча, хватит моё сердце мучать Ты тупой, но жизнь научит, да, ты буллил, но ты bullshit Я бегу, бегу с ума, ты любил, не догнала В свои траблы падала, любовь била, добила Я бегу, бегу с ума, ты любил, не догнала В свои траблы падала, любовь била, добила Пускай, ты с ним пускаешь слёзы Отпускай, он глупый как вопросы Она говорила не достоин тебя Но звонила ему каждый день без меня Я не плачу, я рыдаю, вы друг друга стоите Любовь ваша грязная и вы её не скроете Да мне будет хуже, лучше буду одна Я иду, бегу с ума Я бегу, бегу с ума, ты любил, не догнала В свои траблы падала, любовь била, добила Я бегу, бегу с ума, ты любил, не догнала В свои траблы падала, любовь била, добила

Собі забрала ключі i хоч кричи - не кричи - Не відкриває тепер дверi Моя чарівна мала - моя єдина мета Зробити так, щоб було тобі добре Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе - Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Так цілувала до сліз. Прошила сяйвом наскрізь Тремтіли губи й слова - така відверта! I роки фото в альбом. Весна біжить у вікно А ти не зі мною, дивлюсь, така не прикрита Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю