Білі черемхи - Віктор Павлік

В саду осіннім айстри білі Схилили голови в журбі В моєму серці гаснуть сили Чужою стала я тобі Мені сімнадцятий минало Весною, як сади цвіли Я про кохання ще й не знала Ми тихо з сестрами жили (Во-го-го-го-го-го) (Во-го-го-го-го-го) (Во-го-го-го-я-го-го) (На-га-га-га-га) Як я садила айстри білі То ти поміг мені полить З тих пір я мрію про кохання З тих пір душа моя болить (На-га-га-га-йя) (На-га-йя-га-йя-га-йя) (На-га-йя-га-йя) (На-га-га-га-га) Як ти проходив мимо двору Я задивилась на твій стан Стояла довго під вербою Поки вечірній спав туман Коли умру я від кохання То поховайте серед трав А ти, зірвавши айстру білу Згадаєш, хто тебе кохав

Знаєш, на дні я один Замість тепла лише холод і дим Я не рахую годин Танцюючи не відчуваємо ритм Краще мені не дзвони Спалені знову між нами мости Прошу замовкни і вічно мовчи Тобі довіряти немає причин Ще один день без нас Тільки в кімнаті підлоги той скрип Знаю, настане мій час Поки на полицях осів тільки пил Не так тебе запам'ятав Не так я собі уявляв Знаєш? На дні я один Краще я буду один Якби я мав шанс знати майбутнє Не гаяти час, де майбутнє відсутнє Кожен із нас завжди приховує сутність Приховує сутність Посміхаюсь завжди, але Так все одно Як любити кожну з них, якщо себе не дано? Почуття на замок, і лише тоді Ставлю на автопілот чорно-білі дні Ууу, ууууу Знову лежу, тінь бачу свою (бачу свою) Кручу ще одну, і до небес Граю в цю гру Але який інтерес? Знаєш, на дні я один Замість тепла лише холод і дим Я не рахую годин Танцюючи не відчуваємо ритм Краще мені не дзвони Спалені знову між нами мости Прошу замовкни і вічно мовчи Тобі довіряти немає причин Ще один день без нас Тільки в кімнаті підлоги той скрип Знаю, настане мій час Поки на полицях осів тільки пил Не так тебе запам'ятав Не так я собі уявляв Знаєш? На дні я один Краще я буду один

Собі забрала ключі i хоч кричи - не кричи - Не відкриває тепер дверi Моя чарівна мала - моя єдина мета Зробити так, щоб було тобі добре Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе - Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Так цілувала до сліз. Прошила сяйвом наскрізь Тремтіли губи й слова - така відверта! I роки фото в альбом. Весна біжить у вікно А ти не зі мною, дивлюсь, така не прикрита Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю