Ні обіцянок, ні пробачень - Віктор Павлік

Я шукала правди у індусів-блогерів Яких звуть гуру Я горіла в горах так шо бачили усі навколо Іла кактуси та мухомори Брала марки сидячі у лотосі на морі Марки були але пошта не робила Мені лише було боляче Я так хотіла духовно зрости Йога для тіла для мозку книжки Не дали мені нічого крім дійсного переляку Ніби то я не вистою Ніби я одна у цьому девятимільярдному місті Коли тобі прилітає світ завмирає ніби його хтось запітчив Коли над головою ракети - викинь всю ту мудрість яку ти накопичив У світі не так багато справді корисних істин Вони приходять до тебе не на тренінгу А коли ти розумієш що за хвилину-другу Все то може дуже швидко закінчитись Кейси, коучі, терапевти, практики, ретріти Це не те шо перед смертю так тобі потрібне Бо сила дивитись на себе Та сила зробити правильний вчинок В тебе всередині вже є і воно так спроектовано Що тебе тому крім тебе самого ніхто не навчить Як хоч трохи тут встояти, коли реальність на апокаліпсис схожа Ось короткий туторіал, що у будь який час допоможе Віддавати краще ніж брати Брат не завжди є другом Друг не завжди є братом Руйнувати не треба, руйнувати для вати Для людей простих - то лише будувати Ще треба чистити зуби кожного ранку та вечора І ще треба триматись за тих кого любиш Якщо вони є - то значить ти всім забезпечений І ще треба не брехати багато людям Не брехати собі зовсім Ось і все що потрібно у цьому божевільному світі Все чому навчив мене мій досвід Друзі та родичі на чужині Медіа варять борщі на брехні В небі палають ворожі вогні Цей світ з'їхав із глузду я поки що ні Друзі та родичі на чужині Медіа варять борщі на брехні В небі палають ворожі вогні Цей світ з'їхав із глузду я поки що Ні

Ла-ла-ла-ла, ла-ла Ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла Ла-ла-ла-ла, ла-ла Ла-ла-ла-ла-ла Якось воно повелося вже так У місті тебе знає кожна собака Встанеш о п'ятій — і на заправку "Тьоть Юль, налийте до повного баку" В машині тече дах, а ти й геть без даху Взяла лиш зарядку, якісь теплі лахи Не місце й не час піддаватися страху Ти їдеш до нього, безстрашного, в Бахмут А на небі — ні зорі І ліхтар останній догорів Ти везеш любов шляхом без доріг Щоб він не захворів А на небі — ні зорі І ліхтар останній догорів Ти везеш любов шляхом без доріг Щоб він не захворів Ти з тих жінок, що й коня на горбі Повний багажник речей — не собі Ліки й одяг, продукти й кава Він вдома варити у турці любив А він на лінії бою з кінцем Гріє серденько за комірцем І ти за хвилину до вашої зустрічі Пишеш: "Побачимось — просто вір в це" А на небі — ні зорі І ліхтар останній догорів Ти везеш любов шляхом без доріг Щоб він не захворів А на небі — ні зорі І ліхтар останній догорів Ти везеш любов шляхом без доріг Щоб він не захворів

Я ноги о камінь бив Я ноги о камінь бив Я ноги о камінь бив Я ноги о камінь бив Я ноги о камінь бив Ледь не вмер Йшлла два метри вглиб моя колея Я ноги о камінь бив А вмру в м'якому кріслі І на тому світі згадиватиму Як тримав за руку любу жінку А не жав твою Я стер о землю руки Не віддам кров'ю здобуте Тому хто не тримав Кирку в руках Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Я стер о землю зуби Менш за все Мене цікавлять твій щирий жест Що краще для мене та моєї сім'ї Де землі дешеві та кращий вид Я стер зуби о землю цю А твої ще не проросли Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Я стер о землю очі Я рокамив не бачив сонця Я стер о землю очі Щоб у старсоті Чути щасливих дітей своїх І не бачати таких як ти Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю Ні кроку не зроблю

Собі забрала ключі i хоч кричи - не кричи - Не відкриває тепер дверi Моя чарівна мала - моя єдина мета Зробити так, щоб було тобі добре Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе - Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Так цілувала до сліз. Прошила сяйвом наскрізь Тремтіли губи й слова - така відверта! I роки фото в альбом. Весна біжить у вікно А ти не зі мною, дивлюсь, така не прикрита Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе Наче розірветься серце ось, ось І залишається знов просто забути і все! Так легко сказати, але так ми не схожі Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку? Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю