Rzuciłem palenie i kościół też Do pierwszego czasem wracam, do drugiego - nie Jak Spięty Bogu, tak Bóg Spiętemu Bądź miłościw niegrzecznemu Rzuciłem palenie i kościół też Do pierwszego czasem wracam, do drugiego - nie Jak Spięty Bogu, tak Bóg Spiętemu Bądź miłościw niegrzecznemu Nie jestem łatwy w związkach - to jedno A w tych wyznaniowych to już na pewno Kiedy wspólnota ramieniem mnie garnie Niby się tulę, a trzymam gardę Nie usłyszałem w twym domu głosu Nie było głosu za wyjątkiem pogłosu Na głowę sypano mi tam popiół Popiół - a obiecano mi opium! Popiół - a obiecano mi opium! Popiół - a obiecano mi opium! Popiół - a obiecano mi opium! Popiół - a obiecano mi opium! Popiół - a obiecano mi opium! Papierosy jak hostię całuję się ustami Jakbyś ty sam mieszkać miał pod filtrami Kiedy krzyż cięzki i złorzecze mu łzami Jak Boga kocham, tęsknię wtedy za papierosami Za papierosami Jesteś jak dymu tuman Włóczę się za tobą jak skończony tuman Jesteś jak papierosa dym Gdzie ja - Krym, gdzie ty - Rzym Czym cię zniechęciłem Że mnie wciąż unikasz? Całe moje życie Ja szukam, ty znikasz... Rzuciłem palenie i kościół też Do pierwszego czasem wracam, do drugiego - nie Jak Spięty Bogu, tak Bóg Spiętemu Bądź miłościw niegrzecznemu

Korony drzew określają jakiś pułap A gdzieś wysoko swobodnie jastrząb fruwa A jeszcze wyżej tylko błękit nieba Gdzieś z oddali nasza planeta A jeszcze dalej gwiezdny szlak zaprasza Podróż do do granic wszechświata Lub wystarczy ze zerknę w głąb siebie I już wiem kim jestem w co wierzę Ledwo zamknąłem płytę Czuje przypływ inspiracji By tworzyć muzę dla moich sióstr i braci Epicki kładę nacisk na emocje bez których Nie ma nic Więc krzycz człowieku krzycz Powiedz to światu może ktoś usłyszy Rzucę na bit zlepek mych ambicji Zlepek myśli które dają wam natchnienie Made in Epis Czytaj waleczne Serce Coś się dzieje coś stoi coś się zmienia Muzyka jest we mnie Obca jest mi trema Każdy poemat lub po prostu teksty To symbol przeszłości w czasie teraźniejszym Wierz mi wierz mi Kształtują cię chwile na przeciętnej presji Bez agresji zaczynam to od nowa Więc udzielona jest osobista zgoda Korony drzew określają jakiś pułap A gdzieś wysoko swobodnie jastrząb fruwa A jeszcze wyżej tylko błękit nieba Gdzieś z oddali nasza planeta A jeszcze dalej gwiezdny szlak zaprasza Podróż do do granic wszechświata Lub wystarczy ze zerknę w głąb siebie I już wiem kim jestem w co wierzę Nie ucz mnie życia Bo nie wypada Daj mi tu pożyć trzymaj się z dala Bolesna sprawa żegnałem swoja mamę A pięć dni później żegnałem swego tatę Odeszli razem przegrali z rakiem Byłbym bogaty gdyby łzy były na wagę Dziś drogowskazem będę dla innych Czapka i dresy nie zrobią cię prawilnym Musisz być silny hartować ducha Bo kiedyś po twych bliskich tez przyjdzie kostucha W podróż wyruszam i jestem z tego dumny Bo szósty rok nie wbijam gwoździ do swej trumny Jestem rozumny lub po prostu kumaty Chronos od początku spisuje nas na straty Lecz nie wypada marnować tego życia Chlanie mordo nie zaliczasz do picia Ziarno było pierwsze nim kokosy pola Ziemia byłą matką plus jej dobra wola Szkoda, że to wszystko w życiu jest tak krótkie Nim się obejrzymy to na stypie pija wódkę Nim to wszystko minie To mamy jeszcze chwile Na świecie który mówi co kupić i za ile Wille z basenem a może namiot z jeziorem Lub czyściutką plażę lazurowe morze Oj boże wożę się pod dworze czasem gdzie minus 20 Na szczęście tajemniczy żar bije mi z serca W bitach oraz w wersach jest ukryta siła Pisze słuchać, że trzy lata bez wódy i piwa Podbija mordeczka mówi, że jest spoko Bo dzięki mej muzyce dziś lata wysoko Podziękuj mordo blokom Tam wszystko się zaczęło Pierwsza strzelona bramka Pierwszy strzelony kielon Korony drzew określają jakiś pułap A gdzieś wysoko swobodnie jastrząb fruwa A jeszcze wyżej tylko błękit nieba Gdzieś z oddali nasza planeta A jeszcze dalej gwiezdny szlak zaprasza Podróż do do granic wszechświata Lub wystarczy ze zerknę w głąb siebie I już wiem kim jestem w co wierzę

Вони носять ці посмішки І говорять, що все окей Та не знаю країн таких Де все буде гладке й м'яке І на стінах у них висять Тільки штучні зображення Там під склом є вода в місцях В ній нема відображення Як, як не кохати Жити ніби пташка в кам'яних гратах? Чуєш, як не пропускати Через себе біль від образ і втрати? Чуєш, як, як не радіти Як тебе пронизує теплий вітер? Чуєш, як, як приховати? Всі вони несправжні — це правда І мені сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Як жити, коли поруч стільки болю є? Витримати волю, що насправді як неволя Як тиснути їм руки, через посмішку, крізь зуби? Як бути з тими, хто тебе повільно й тихо губить? (Як) хочеться кричати на весь світ, що ти у пасці Коли смуток і печаль танцюють тобі свої танці Ти тихо і повільно розчиняєшся між них Той про кого не говорять, вже вважай з планети зник І якось так, куди крикнути, аби почули? В які двері стукати і де чекати чуда? Як стримати в собі наслідки зради і синці? Бо ні журавля у небі, ні синиці у руці О, Боже, як? Тільки б діти плакать не хотіли Як тепло віддати, із поламаного тіла? Як зібрати душу із уламків на підлозі? Повесні, коли сьогодні осінь І мені сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Сумно так, так Мені так, так, сумно так Темно так там, де бува всім сумно так Я знаю, завтра світло променем зайде крізь скло І принесе надію в своїм світловім потоці Ріка життя тече і хвилями пестить чоло

Більше не литиму сліз Я вже не плачу, зламана витримка Все яскравіше без лінз Я тепер бачу, не стримую викриків Люди приходять нізвідки і йдуть у нікуди – така їхня роль Ти якось прийшов і залишився тут (Чуєш?) І чомусь не йдеш Бачиш, моє життя ніби смузі з подій Я тікаю від всіх, я ховаюсь в воді Я холодна мов лід, я не тану від слів Але тану в тобі, просто тану в тобі Ти як лава А твоя любов то є лава І тому так сильно палала Бо твоя любов ніби лава Ми ніби птахи Просто відчувай мене поряд Хай усі постійно говорять Крилами із щастя без горя Будемо літа-а-а-а-а-ти (чуєш) Нам на всіх начха-а-а-а-а-ти (знаєш) Їм нас не діста-а-а-а-а-ти (ми) На перинах з ва-а-а-а-а-ти З ва-а-а-а-а-ти На перинах з ва-а-а-а-а-ти (на перинах) З ва-а-а-а-а-ти Де я до цього була, як я до цього жила - хто зна Мене з'їдали діла, з мене ковтали тіла до дна Так пролітали літа, осінь зима й чергова весна Ти в них залишився тут і тепер ніколи не підеш Бачиш, я з тобою інша Світ тепер інакший, фарби стали яскравіші Серед всіх людей ти помітив мене У твоїх долонях тану день за днем Просто відчувай мене поряд Хай усі постійно говорять Знаю, під цей трек на повторі ми Будемо літа-а-а-а-а-ти (чуєш) Нам на всіх начха-а-а-а-а-ти (знаєш) Їм нас не діста-а-а-а-а-ти (ми) На перинах з ва-а-а-а-а-ти З ва-а-а-а-а-ти На перинах з ва-а-а-а-а-ти (на перинах) З ва-а-а-а-а-ти