Кораблі (Acoustic Live) - The Hardkiss

Я не твій брат, ти не сестра моя, Ніколи не розказуй мені - хто І в чому я винен на нашій землі, Люди, як короблі. Кожен пливе, поки хвиля несе І поки глибока вода. Глибока і темна до самого дна. До самого, самого дна. На глибині, зустрічаються всі, Так ніби в морі місця нема, І труться бортами, аж стогне земля Від зависті, підлості й зла. Хтось недоплив, бо йому помогли Набрати повні трюми води, Постати героями тої війни. Дуже стати хотіли вони. А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих короблів. А від берега знов у море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів. Наш океан, знає більше ніж ми, Секрети всі у нього на дні, А ми ходим зверху - великі й малі Люди, як кораблі. Гордо пливем, і не вірить ніхто, Що ним зацікавилося зло. І серед вітрів Ми не чуєм щурів, Які прогризають нам дно. А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих короблів. А від берега знов у море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів. А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих короблів. А від берега знов у море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів.

Я не твій брат, ти не сестра моя Ніколи не розказуй мені Хто і в чому є винен, на нашій землі Люди, як кораблі Кожен пливе, поки хвиля несе І поки глибока вода, а-а Глибока і темна, до самого дна До самого-самого дна А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів На глибині зустрічаються всі Так, ніби, в морі місця нема, а-а І труться бортами, аж стогне земля Від зависті, підлості й зла Хтось не доплив, бо йому помогли Набрати повні трюми води, а-а Бо стати героями тої війни Дуже хотіли вони А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів Наш океан знає більше, ніж ми Секрети всі у нього на дні А ми ходим зверху, великі й малі (великі й малі) Люди, як кораблі Гордо пливем і не вірить ніхто Що ним зацікавилось зло І серед вітрів ми не чуєм щурів Які прогризають нам дно Наш океан знає більше, ніж ми Секрети всі у нього на дні А ми ходим зверху, великі й малі Люди, як кораблі Гордо пливем і не вірить ніхто Що ним зацікавилось зло І серед вітрів ми не чуєм щурів Які прогризають нам дно У-у-у-у-у-у-у, у-у-у У-у-у-у-у-у-у, у-у-у У-у-у-у-у-у-у, у-у-у У-у-у-у-у-у-у, у-у-у

Все було так Ніби ми падали, падали Все було так Ніби дощі над Невадою Змили усе, що в нас зайвого Стали одним для одного Все було так Ніби земля з-під ніг танула Все було так Були різкими і плавними Люди ламкі, а ми — моноліт Мали на двох один політ Ми так хотіли удвох Кричати слова: "Будь мені Вірною, сильною!" Я живу у тобі Якщо це любов на землі Нехай буде вічною Все було так Ніби ми падали, падали (падали, падали) Чистими, світлими двома водоспадами Ми летіли униз, ми за руки падали За плечима в тебе крила, за моїми парашут Якщо я тебе любила, я тебе не залишу! Ми так хотіли удвох Кричати слова: "Будь мені Вірною, сильною!" Я живу у тобі Якщо це любов на землі Нехай буде вічною, вічною Лише раз на сто років Небо народжує двох людей з однією душею І відпускає їх у чистий, вільний політ Нам пощастило, я люблю тебе

Крок Я стою за порогом Тиха мантра на вустах (на вустах) Крок Як далеко до Бога У задимлених містах Йду на вершину Дихає жаром Кіліманджаро Говорить гора Не знаєш ти меж Куди ти біжиш, коли ти минеш? Говорить гора Що хочеш проси Дай з неба, гора Живої роси Дім Отруїли коріння Отруїли свій сад (свій сад) Дім Безневинні і винні Заглядають в небеса Йдуть на вершину Дихає жаром Кіліманджаро Говорить гора Не знаєш ти меж Куди ти біжиш, коли ти минеш? Говорить гора Що хочеш проси Дай з неба, гора Живої роси До небес далеко нам Створені безкрилими До небес далеко нам Створені безкрилими ми Народились сильними А стали вразливими ми Говорить гора Не знаєш ти меж Куди ти біжиш, коли ти минеш? Говорить гора Що хочеш проси Дай з неба, гора Живої роси Говорить гора Не знаєш ти меж Куди ти біжиш, коли ти минеш? До тебе, гора, слова й голоси Проси у небес За нас попроси

Знаю тебе Знають про нас Ми перев'язані стрічкою Ловиш людей Злови мене, хоч раз Бо ж я прикинуся річкою У твоїх руках - час Біжить, як вода Розмиває мої береги У твоїх очах - світ То моя біда Я сама прилетіла сюди Ріками, росами, дрібними сльозами Опаду, опаду Мало тебе Малюю на собі Твої заплутані лінії Просто дивись І знай, що у душі Світ мій здригнувся від повині У твоїх руках - час Біжить, як вода Розмиває мої береги У твоїх очах - світ То моя біда Я сама прилетіла сюди Ріками, росами, дрібними сльозами Опаду, опаду Я тобі дякую, стрілися просто ми На біду, на біду... Як велика Антарктида Я за мить розтанула Ти вже маєш інші крила Я ж тебе ніколи би не зрадила Я ж тебе ніколи би... Я тобі дякую, стрілися просто ми На біду, на біду...