До глубины костей - ТРИ БЭКА & 40Минут

По улицам очень тёмным города небольшого Я тебя провожаю, я не говорю ни слова Ты же болтаешь без умолку Ты всё время болтаешь О том, как хорошо там, где нас нет с тобою И что надо жить на берегу Средиземного моря На берегу моря Надо жить Я тебя люблю, наверное, до солнца А ты с загаром бронзовым Не для меня, не для меня, не для меня Я тебя люблю, наверное, до солнца А ты с загаром бронзовым Не для меня Ты лучше меня и смелее Ты сделала то, что мы не сумели И вместе с тобой улетели Мои лучшие ночи, дни и недели А я тебя помню так чётко И где-то моя затонула лодка И самая главная фотка Там, где мы вдвоём Я тебя люблю, наверное, до солнца А ты с загаром бронзовым Не для меня, не для меня, не для меня Я тебя люблю, наверное, до солнца А ты с загаром бронзовым Не для меня Ma vie perdu son sens sans toi Je t'adore, je t'aime Je t'aime mela folie Je pense a toi Я тебя вижу в лицах прохожих Запах помады твоей и кожи Я помню, я помню I still love you! Я тебя люблю, наверное, до солнца А ты с загаром бронзовым Не для меня, не для меня, не для меня Я тебя люблю, наверное, до солнца А ты с загаром бронзовым Не для меня I still love you I still love you I still love you I still love you

І я серцем до нього, серцем до нього Не шукати біль, не ховати очей Зорі на небі — це зовсім нічого Коли від кохання втрачаєш себе Спільні наші ранки не повернуться Спільні наші ранки не загояться Світло гасне і порожня вулиця Нагадає, що навколо коїться І я серцем до нього, серцем до нього Не шукати біль, не ховати очей Зорі на небі — це зовсім нічого Коли від кохання втрачаєш себе Серцем до нього, серцем до нього Стерти той сум, немов час не тече Але, напевно, ти вже не повернеш Той день, коли нас самоття омине Все побито всередині та все потрощено Милий, до тебе, шлях мій скорочений Я відшукать намагалась оточення Але слова не зійдуться у речення Чуєш, тебе мені важко пробачити Я у минуле не хочу дивитися Робити вигляд, що немає значення Коли від тебе нікуди не дітися І я серцем до нього, серцем до нього Не шукати біль, не ховати очей Зорі на небі — це зовсім нічого Коли від кохання втрачаєш себе Серцем до нього, серцем до нього Стерти той сум, немов час не тече Але, напевно, ти вже не повернеш Той день, коли нас самоття омине Згадай, як лежали: щасливі та прощені Та, як хотілося падати глибоко Ми, як самотні планети у просторі Що загубилися І я серцем до нього, серцем до нього Не шукати біль, не ховати очей Зорі на небі — це зовсім нічого Коли від кохання втрачаєш себе Серцем до нього, серцем до нього Стерти той сум, немов час не тече Але, напевно, ти вже не повернеш Той день, коли нас самоття омине І я серцем до нього, серцем до нього