очі у вогні - Alex Zakharchuk

Постукала в двері з ранковим дощем Ввірвалась, схопила, тримає Я б їй написав сто віршів і поем Та я її зовсім не знаю Ні міста її, ні щоденних доріг Ні друзів, ні рідних - нікого Я б взяв її руку, якби тільки міг Й приклав би до серця до свого У осені очі твої І я закохався І де б не була б зараз ти У осені очі твої Мій світ обірвався У осені очі твої Я б не питав в неї з ким вона спить Й по кому квітки її сохнуть Я б слухав із нею Як клен шелестить Як в жовтні садки мертво мовкнуть Не знаю ні вулиць, ні дат, ні адрес Ні розмірів ніг, ні героїв Ні віршів улюблених, ні поетес Нічого, та все ж я з тобою У осені очі твої І я закохався І де б не була б зараз ти У осені очі твої Мій світ обірвався У осені очі твої І поки не знаю Триває ця гра І мій інтерес рветься далі Спокусливо хвора осіння пора Полює на душі й медалі Постукала в двері з ранковим дощем Ввірвалась, схопила, тримає Я б їй написав сто віршів і поем Та я її зовсім не знаю У осені очі твої І я закохався І де б не була б зараз ти У осені очі твої Мій світ обірвався У осені очі твої У осені очі твої І я закохався У осені очі твої