W moim ogrodzie, gdzie czas leniwy Powolną strugą płynął wytrwale W moim ogrodzie, gdzie jeszcze nigdy Tak dawno słów przyjaznych parę W moim ogrodzie, gdzie smutek gości Gdzie gorzkie dni i gorzkie noce W moim ogrodzie, gdzie samotności Nikt nie rozjaśniał, gdzie nigdy dotyk W moim ogrodzie, gdzie długa zima Zmroziła wszystkie ciepłe uczucia W moim ogrodzie, gdzie strumień źródła Zastygł w bezruchu, a czas umykał Aż pewnej nocy puściły lody Ogrodu serce mocniej zabiło Przyszłaś, nabrałaś źródlanej wody I napoiłaś, a wszystko ożyło Byłaś tak śliczna, niczym poranek Niczym wiosenny kwiat jabłoni I nie zapomnę nigdy tej chwili Gdy dłoń dotknęła twojej dłoni I nie zapomnę tych chwil radosnych Kiedy nie mogąc wydobyć słowa Z zapartym tchem patrzyłem Ci w oczy Tak trwała nasza bez słów rozmowa Ja twoje włosy dotykałem ukradkiem Gdy zamyślona z pochyloną głową Byłaś mi jak prześliczna nimfa Co się przegląda nad tafli wodą I choć tak blisko byłaś przy mnie Choć twoje oczy śmiały się do mnie Doprawdy niczego nie jestem pewien Co czułaś wtedy, czy wart jestem wspomnień Wspomnień

В голову Б'є некеровано Серце втомлене Натягнуті струни думок моїх Стають зброєю Здаю волю Костел. Небо. Ми Німі прогулянки Вино у сутінках Цілунки музики Розтрощені світи Але якщо я тут на тебе дивлюся Цей шлях не дарма протоптали ми Бо так боліло Так лилося Я залишаю запах на постіль Я зберігаю останній твій постріл В серці виношую життя Я не вбиваю Я виношую життя В серці виношую життя Я не вбиваю Не вбиваю Я виношую життя Бо так боліло Так лилося Я залишаю запах на постіль Я зберігаю останній твій постріл В серці виношую життя

Серце розбите, розтрощене Забите цвяхами Ти не дивись на це Воно просто трохи налякане Сльози знову І дихати стає легше Я відкриюся комусь згодом Обережно - так, наче вперше Так наче вперше Так наче вперше Так наче вперше - воно трохи налякане Так наче вперше Так наче вперше Так наче вперше На відстані руки тепер тебе тримаю Я довіряю, просто бережусь Лише маленьку хибу в серці розпізнаю Розпізнаю і не повернусь Завжди лишаю собі крок для втечі Кімнати в серці, до яких ніхто не має ключ Валізи із думками - всі потрібні речі Знову хтось поранить - я не ворухнусь Навіть не ворухнусь Навіть не ворохнусь Навіть не ворохнусь Серце розбите, розтрощене Забите цвяхами Ти не дивись на це Воно просто дуже налякане Серце розбите, розтрощене Забите цвяхами Ти не дивись на це Воно просто дуже налякане Серце розбите, розтрощене Забите цвяхами Ти не дивись на це Воно ж просто дуже налякане Сльози знову І дихати стає легше Я відкриюся комусь згодом Обережно - так, наче вперше