Чорний ранок навколо, зле нетихе слово Розрізає світанок; знову Рій імперського гнусу у триколорі Убиває, гвалтує, топить нас у болі Ніц не забереш Від страху Що не знає меж Як не біжи не втечеш Ніц не забереш Голову покладеш Хвора істото Загинеш, помреш Захлинешся власною кров'ю І додому вже ніколи У широкім степі ляжеш Чорноземом ти родючим Ні, ти звісно не винен, що мовчав так довго Та хто закрив тобі рота? Хто обрав та терпів твого пастора Та його військово-мусорську пиздоту? Не кажи про втрату контролю Покажи краще руки свої по лікоть у крові Відкрий свою податкову звітність тварино Та гроші переведи у кулі Довіряй і далі своєму аморальному компасу Компенсуй хворобливо мразото свої комплекси Ти забрав нашу кров та не нашу волю Приїжджай, тут на тебе чекає твоя доля Психопат у формі, чи холуй в костюмі Ордена та медалі тебе не врятують Із царем своїм у вогняну геєну Як іздохнеш потрапиш в пекло миттєво Захлинешся власною кров'ю І додому вже ніколи У широкім степі ляжеш Чорноземом ти родючим Довіряй і далі своєму аморальному компасу Компенсуй хворобливо мразото свої комплекси Ти забрав нашу кров та не нашу волю Приїжджай, тут на тебе чекає твоя доля Ніц не забереш Від страху Що не знає меж Як не біжи не втечеш Ніц не забереш Голову покладеш Хвора істото Загинеш, помреш Ніц не забереш Від страху Що не знає меж Як не біжи не втечеш Ніц не забереш Голову покладеш Хвора істото Загинеш, помреш

відчуваю смерті подих і не знаю чи то просто шелест листя та риплять суглоби відцвітає літо помирає осінь і я скоро ці рожеві каштани вглиб тіла мого своє пустять коріння легко проходячи скрізь контури шрамів вростаючи в глибші, приховані рани меланхолійний даруючи біль з очей жалю гірку витискаючи сіль я не можу назвати кращий року сезон просто тому що ненавиджу всі я згадаю той фільм що ним марив вночі де щасливий кінець де я більше не згадаю той фільм що ним марив вночі де щасливий кінець де я більше не відчуваю смерті подих і не знаю чи то просто шелест листя та риплять суглоби відцвітає літо помирає осінь і я лінзи моїх окулярів рожевих луснули чорним павутинням тріщин а я. правди боявся страшенно я і далі блукав би в химерному лісі брехав собі далі, забував би деталі життя би неслося магістралей вогнями одначе почув я, відчув та побачив життя не пробачить, не повернеш втрачене листям порізане світла проміння долонями теплими тримає за плечі палають каштани, і я не відчуваю смерті подих і не знаю чи то просто шелест листя та риплять суглоби відцвітає літо помирає осінь і я

Пий алкашку, жери бензоси Трощи кістяшки об стіну зі злості Пий алкашку, жери бензоси Нахуй забудь, де і як упоровся Пий алкашку, жери безноси Вздовж та впоперек пили свої троси Пий алкашку, жери бензоси Зраджуй, найобуй, пизди об'єбосе Будь там що, пам'ятай декларацію Записану кров'ю, сльозами засвідчену В щоденник де сотні минулих умовностей Отримаш вигоду – викликай нотаріуса Нехай рве папір, кромсає і палить Нові тимчасові обіцянкі безглузді Що бажаєш? Не тягни, оформляємо На місці вже новісенький штемпель Від тебе лиш треба кров, біль, речовини Без останнього дядьку – справи не буде Підписуй ковтками, занюхуй та злизуй Як людина доросла, людина свідома Що не вперше йде вниз по спіралі Давно вже шлях свій на мапі зазначив Давно вже котишся вниз по спіралі Хіба свій шлях ти уйобок не знаєш? Пий алкашку, жери бензоси Трощи кістяшки об стіну зі злості Пий алкашку, жери бензоси Нахуй забудь, де і як упоровся Один літр пива, за ним літр другий Третій, четвертий, є ще? Заливаєм Габани шіссоточку терапевтичну Наркотики – нахуй, я їх не вживаю Як стане погано – ти знаєш три цифри Скажи що турбує щось що ти не знаєш Скажи що міняє щось дуже хтонічне І крутить у місці яке не опишеш Крап крап крапельниця Таблетки рандомні та все ж седативні Крап крап крапельниця Три дні і я знову готовий до бою 49 годин абстиненції лютої Відіб'ють все бажання пірнати в горлянку І жерти і жерти єбучі ті табли Надовго? не знаю Хоча би на тиждень 49 годин абстиненції лютої Помнож на вічність та возведи в ступінь 49 років шизи неминучої Чекають попереду на мотлох єбучий Пий алкашку, жери бензоси Трощи кістяшки об стіну зі злості Пий алкашку, жери бензоси Нахуй забудь, де і як упоровся Один літр пива, за ним літр другий Третій, четвертий, є ще? Заливаєм Габани шіссоточку терапевтичну Наркотики – нахуй, я їх не вживаю

Радість липневого сонця розбилась об стіни старої лікарні Я чи то нагороджений, чи то покараний Завжди гадав що усе робив правильно Та забув — треба слідкувати за кармою Свободою марив на ліжку поламаний лежачи У смітник кинув думи про літо понівечене Реалізовував задумки зранку до вечору Навіть дурість інколи може навчити дечому Осінь відкриє нам очі як пил в папіросі Зітре у пил кроси, запалений мозок На майбутнє хвилює прогноз Не хвилює перспектива хронічних морозів Осінь відкриє нам очі як пил в папіросі Зітре у пил кроси, запалений мозок На майбутнє хвилює прогноз Не хвилює перспектива хронічних морозів Осінь вже на порозі Скільки мені років? Підрахувати не в змозі Пам'ять з'їла корозія До чого все йшло, на якому закінчилось кроці? Може так навіть краще, продовжую йти навпомацки Інтуїтивно інтерпретуючи усі позначки Ні в якім випадку не зійду з цієї стежечки Кожну мить усвідомлюю - йти лишилося трішечки Осінь відкриє нам очі як пил в папіросі Зітре у пил кроси, запалений мозок На майбутнє хвилює прогноз Не хвилює перспектива хронічних морозів Осінь відкриє нам очі як пил в папіросі Зітре у пил кроси, запалений мозок На майбутнє хвилює прогноз Не хвилює перспектива хронічних морозів Старий п'яничка буковські помер боячись конкуренції Вірші не пиши доки не доживеш до альцгеймера чи деменції Пиши вірші на пенсії А до того не відкривай рота Спали свого блокнота, поріж усі струни, забудь усі ноти Або ж продовжуй і нехай буде соромно Жбурни слово, як у натовп коктейль молотова Мовчання це смерть, а ніяке не золото Осінь відкриє нам очі як пил в папіросі Зітре у пил кроси, запалений мозок На майбутнє хвилює прогноз Не хвилює перспектива хронічних морозів

Порожня тонка оболонка Рекурсія – в фантику фантик Непрацюючий гарний замочок Неродючого поля клаптик З яєчка-крашанки плівка Барвиста, але одномірна Мерця годинника стрілка Сурогат, ерзац, заміна Ранок жовтком розтечеться Місто кіптяви тінь загубить Рефлексії ланцюг порветься Одна за одною нища споруди Мурашників акри зруйнує З неба витрусить тисячі літер Лиш вітер по світу мандрує Кольори світанку палітри Несформульовані фобії Думок солодких лакриця Одноманітна утопія В танку ністагму зіниці Коріння сховалося глибоко в землю Шукає чоло свободи за хмарами Дивакуваті імпульси вздовж стеблю Народжують сумніви, драми і травми Ранок жовтком розтечеться Місто кіптяви тінь загубить Рефлексії ланцюг порветься Одна за одною нища споруди Мурашників акри зруйнує З неба витрусить тисячі літер Лиш вітер по світу мандрує Кольори світанку палітри Розкрутиться дзигою темрява По інерції тінь розкидая Ранкова усвідомленість млява На спокій себе розміняє Ранок жовтком розтечеться Місто кіптяви тінь загубить Рефлексії ланцюг порветься Одна за одною нища споруди Мурашників акри зруйнує З неба витрусить тисячі літер Лиш вітер по світу мандрує Кольори світанку палітри