Зелені очі - Makarenko

Не чекаючи рішень, Закупорюю гордість, Не отримавши твоїх запрошень, Бездумно йду в невідомість... Відмовляюсь від смерті, Від мене тобі клятва, Тебе з мене вже не зтерти, Ти в мені вже будеш назавжди... Твої очі, мої крила, Наші ночі, моя мила. Твої очі, мої крила, Наші ночі, моя мила. Всіми болями любові, Всіми посмішками та сльозами До останньої краплі крові, Ніжно теплими нашими снами... Водоспадами, на твоє дно, Оголена – відверта, Руки ближче, подих нижче, А ти моя до смерті... Твої очі, мої крила, Наші ночі, моя мила. Твої очі, мої крила, Наші ночі, моя мила.

Постукала в двері з ранковим дощем Ввірвалась, схопила, тримає Я б їй написав сто віршів і поем Та я її зовсім не знаю Ні міста її, ні щоденних доріг Ні друзів, ні рідних - нікого Я б взяв її руку, якби тільки міг Й приклав би до серця до свого У осені очі твої І я закохався І де б не була б зараз ти У осені очі твої Мій світ обірвався У осені очі твої Я б не питав в неї з ким вона спить Й по кому квітки її сохнуть Я б слухав із нею Як клен шелестить Як в жовтні садки мертво мовкнуть Не знаю ні вулиць, ні дат, ні адрес Ні розмірів ніг, ні героїв Ні віршів улюблених, ні поетес Нічого, та все ж я з тобою У осені очі твої І я закохався І де б не була б зараз ти У осені очі твої Мій світ обірвався У осені очі твої І поки не знаю Триває ця гра І мій інтерес рветься далі Спокусливо хвора осіння пора Полює на душі й медалі Постукала в двері з ранковим дощем Ввірвалась, схопила, тримає Я б їй написав сто віршів і поем Та я її зовсім не знаю У осені очі твої І я закохався І де б не була б зараз ти У осені очі твої Мій світ обірвався У осені очі твої У осені очі твої І я закохався У осені очі твої