Не всі вдома - AVRIN

Київ - то є Вдома Навіть якщо вдома не Київ Київ - то є бланти на грилі В тегнутому автомобілі Ти цього не бачив раніше Й половині ти не повіриш Але Київ – про стилі Київ - то є люди і стилі Стилі, що роз'їбали Спершу їх обурили Люди Люди, що себе присвятили У місті під назвою Київ Бо Київ то є Вдома Я спіймав цю мить та забув про завтра На яку чекав кожен новий день Це місто де ти вдома і ти сповнений надій Це місто дає згоду на усі шалені мрії В найголоснішім паті і якщо на самоті, це Київ Київ де ти молодий і де ти радий Де гітара буде грати Де ти мрієш, де ти вмієш дихати у такт з ним Київ то любов І вже скоро ми зустрінемося знов І йому є що розказати Про людей, про їх успіхи і втрати Та все мине і ми зможем розпочати Все що ми не встигли разом втілити тоді Київ то є вдома Навіть якщо без зусиль Київ про свободу слова Цим мене він спокусив Київ про добрих людей Що тримають все під сонцем І про план, який навесні бачив тебе ще босим а- а Чи може бути завжди так? Так холодно в іншому місті Але ти бачиш цей знак, Відчуй ти не на своєму місці! Твої думки це жаль, що ти знаходиш а може й ні? Київ пробач печаль, я бачу тебе навіть уві сні Київ про батьківський дім Київ про довести всім Київ про останній шанс Київ про кожного з нас Київ мене захопив Швидкість життя реактив Батьку довго не дзвонив Київ, я з тобою пив Але все ж Київ - то є Вдома Навіть якщо вдома не Київ Київ то є бланти на грилі В тягнутом автомобілі Ти цього не бачив раніше Й половині ти не повіриш Але все ж Київ - то є Вдома

Комети, планети та краплі ртуті Плакати, солдати та що може бути Собі плескала на концертах Нервово дряпая зап'ястя Дешеві сльози у конвертах Забути де панує щастя Не дзвонила, не заходила Ніч тим часом все змінила Не любила, з розуму зводила Не любила, не любила Не дзвонила, не заходила Ніч тим часом все змінила Не любила, з розуму зводила Не любила, не любила Зламати, з'єднати, пустити по вітру Тобі завжди просто про це говорити Знімаючи в метро одежу Та посміхаючись з реклами Ступаючи на дивну вежу Плюєш на то, що буде з нами Не дзвонила, не заходила Ніч тим часом все змінила Не любила, з розуму зводила Не любила, не любила Не дзвонила, не заходила Ніч тим часом все змінила Не любила, з розуму зводила Не любила, не любила Не дзвонила, не заходила Ніч тим часом все змінила Не любила, з розуму зводила Не любила, не любила Не дзвонила, не заходила Ніч тим часом все змінила Не любила, з розуму зводила Не любила, не любила Не дзвонила, не любила Не дзвонила, не любила Не любила

Мы в списках тех, кто не ищет любви Тех у кого не болит, нам и одним хорошо, но Но мы в списках тех, кто когда-то забыл Тех кого не простил, тех кто так и не нашёл, эй Мы в списках тех кто весел всегда Тех кто чувства убрал, чтобы спокойней жилось, и Мы выключаем ночник и засыпаем одни, делая вид что все хорошо (E, e) Москву заносит, осень, у нас дождливо и ветрено Я скучаю по Ростову, а ты хотела бы жить на Манхэттене Пропадаю моментами, набираю моментами А ты вечно на летнем Вечно с букетами роз, пион и тюльпанов от других И-е-е я приеду потом к тебе, ночью, завтра, выходи Пускай, ты слышала столько лжи и обмана за всю жизнь Представь, что мир когда-нибудь научится любви Крадём чувства, как пираты Сомали Полюбить в один миг, разлюбить в один клик Сердце не идёт на крик, подмани и обмани Выдохни, затяни, е-е Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтоб зажечься и выкинуть будто угли Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтобы вытереть ноги и дальше пойти Смотрю твой Инст, еду к другой, газ под ногой Арбат сияет, асфальт мокрый подо мной В городе дождь и ты меняешь его на другой У него кэш и ты меняешь его на любовь Ничто не вечно, под луной и мы с тобой прощаемся Пообещав друг другу больше не звонить На крайний случай заблокировав входящие Пообещал себе навсегда позабыть ей, ей Крадём чувства, как пираты Сомали Полюбить в один миг, разлюбить в один клик Сердце не идёт на крик, подмани и обмани Выдохни, затяни, е-е Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтоб зажечься и выкинуть будто угли Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтобы вытереть ноги и дальше пойти Я загляну к тебе в душу, но там пусто так А ты так часто про духовность говоришь И картинка ведь другая взглядом с высока Меняя башню Moscow-City на Париж Жизнь как песня — на repeat Всё пройдет, но поболит Только раны останутся Ветер спрячет под парусом Боль всю разгонит, но в чем же был замысел? Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтоб зажечься и выкинуть будто угли Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтобы вытереть ноги и дальше пойти