Первой не пиши - Idris & Leos

Не ми прощавай, че сама си тръгвам отново. Чупи след мен от самота, кълни ме, за Бога. Мрази ме силно за това, че се ранихме толкова. Плачи след мен, крещи на глас, да не затварям с трясък твоята врата. Изтрий след мен сълзите си, от страх кълни ме и от болка ме мрази. С мен пиши го неуспешно, че си бил. Не ме докосвай с ръце, когато се връщам. Не ме завивай щом до теб на сън се обръщам. Мрази ме силно моля те, така ще бъде по-добре. Плачи след мен, крещи на глас, да не затварям с трясък твоята врата. Изтрий след мен сълзите си, от страх кълни ме и от болка ме мрази. С мен пиши го неуспешно, че си бил.

Ну що, уже помер твій поет у душі? Що мовчиш? Уже не пишеш ночами вірші? У тебе ж вісім ніг, пам'ятай своє нутро Чи той восьминіг вже затягнув твоє тіло на дно? А що, художнику можна все! Ти говорив це, друкуючи слова в дисплей А що тепер, не замалюєш кольорами космос? А те скло все-таки впало з того хмарочоса А чо ж так? Може став її грозою? Але каплі на волоссі вже не насолода? І астероїд замінив сузір'я Андромеди Залишився тільки вакуум і пусті папери! Вже зламаний і під ребром катана Явно щось там зверху мутять, ти був правий! І це лише поранення, чи згасає п'яте сонце? Вже здох поет, чи щось шепоче? Вже помер твій поет у душі А ти пиши, ти пиши, ти пиши! Вже помер твій поет у душі А ти пиши, ти пиши, ти пиши! Вже помер твій поет у душі А ти пиши, ти пиши, ти пиши! Не помер твій поет у душі Ти пиши, ти пиши, ти пиши! Не помер твій поет у душі Ти пиши, ти пиши, ти пиши! Не помер твій поет у душі Ти пиши, ти пиши, ти пиши! Не помер твій поет Ти пиши, ти пиши, ти пиши Ти пиши, ти пиши Не помер твій поет у душі Ти пиши Не помер твій поет у душі