Не тікай - Polonez

Не тікай Знаєш, я повірив Кольору твоїх очей і шкіри Перемалював усі твої картини в своїй квартирі Ти не віриш? Заходь, побачиш Я не знаю як часто ти плачеш Я теж колись пішов, не давши здачі За все заплачено У своїх містах ми мали Зухвалу обережність і не зустрічались В кожного свої стосунки й справи Виходи на біс, виставкові зали Не тікай і годі заперечень Я хочу цілувати твої руки й плечі Хто крім тебе розрізняє всі відтінки неба? Відкривай свою завісу У цій кімнаті нам стало затісно Я чую, як ти мовчиш, і, звісно Це твоя пісня У своїх містах ми мали Зухвалу обережність і не зустрічались В кожного свої стосунки й справи Виходи на біс, виставкові зали Але я хотів би побачити світ крізь твої окуляри Але я хотів би побачити світ крізь твої окуляри Але я хотів би побачити світ крізь твої окуляри Але я хотів би побачити світ крізь твої окуляри Ммм Ммм

Мы в списках тех, кто не ищет любви Тех у кого не болит, нам и одним хорошо, но Но мы в списках тех, кто когда-то забыл Тех кого не простил, тех кто так и не нашёл, эй Мы в списках тех кто весел всегда Тех кто чувства убрал, чтобы спокойней жилось, и Мы выключаем ночник и засыпаем одни, делая вид что все хорошо (E, e) Москву заносит, осень, у нас дождливо и ветрено Я скучаю по Ростову, а ты хотела бы жить на Манхэттене Пропадаю моментами, набираю моментами А ты вечно на летнем Вечно с букетами роз, пион и тюльпанов от других И-е-е я приеду потом к тебе, ночью, завтра, выходи Пускай, ты слышала столько лжи и обмана за всю жизнь Представь, что мир когда-нибудь научится любви Крадём чувства, как пираты Сомали Полюбить в один миг, разлюбить в один клик Сердце не идёт на крик, подмани и обмани Выдохни, затяни, е-е Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтоб зажечься и выкинуть будто угли Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтобы вытереть ноги и дальше пойти Смотрю твой Инст, еду к другой, газ под ногой Арбат сияет, асфальт мокрый подо мной В городе дождь и ты меняешь его на другой У него кэш и ты меняешь его на любовь Ничто не вечно, под луной и мы с тобой прощаемся Пообещав друг другу больше не звонить На крайний случай заблокировав входящие Пообещал себе навсегда позабыть ей, ей Крадём чувства, как пираты Сомали Полюбить в один миг, разлюбить в один клик Сердце не идёт на крик, подмани и обмани Выдохни, затяни, е-е Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтоб зажечься и выкинуть будто угли Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтобы вытереть ноги и дальше пойти Я загляну к тебе в душу, но там пусто так А ты так часто про духовность говоришь И картинка ведь другая взглядом с высока Меняя башню Moscow-City на Париж Жизнь как песня — на repeat Всё пройдет, но поболит Только раны останутся Ветер спрячет под парусом Боль всю разгонит, но в чем же был замысел? Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтоб зажечься и выкинуть будто угли Но не умеешь — не люби Сердце снова на грабли Люди ищут людей чтобы вытереть ноги и дальше пойти

Ти не один Жили, спали Сміялись у світлих містах Сонце, дбало Та знову прийшла та біла Вітер, линув Зірвавши наші дахи Бомби, впали Де твої рідні? Батьки? Люди - звірі Знищують все навкруги Чорні діри Позаду них довгі кнути Вчили-знали Єдине слово Війна Зброю взяли Із криком: це все за два дня Молоді, вільні ті З дому всі назавжди В наших серцях Підіймись посміхнись Сили є досягти Мир у світах Змучені, згашені Очі ті на весні Не повернеш Підіймись посміхнись Ось тримай моє плече Ти не один Душу й тіло Положим за нові серця Жовто-синім Виблискує колір життя Люди, мріють Закінчилась срана війна! Повернуться Руїни - рідні міста! POLONEZ

До мінор Майбутнє нікому не знати І плисти по течії з хати Далеко наскільки можливо Дивитись очима сміливо Тримати вітрила за вітром Танцюючи з хвилями вальс Не бійся пригод Позаду залишився час Де очі що міцно тримали Без подиху без поцілунків Без світла щоночі згасали Закутавшись у обладунки У сльозах питання шукали Та раптом в мовчанні знайшли На ліво і право Роз'їхались знову шляхи Пізнати себе так не просто Розкритися в дзеркалі далі Ходити куди дує вітер Про це ми з тобою писали В листах, що роками блукали Шукаючи свій адресат Та квіти у склянці Зав'янули знову антракт Lyrics Костянтин Огінський